Ромська стратегія 2030. Обговорення та робота над документом.

ДЕСС запрошує всіх охочих ‒ експертів та активістів до роботи у консультаційно тематичних групах із розроблення Плану заходів на виконання Ромської стратегії 2030.

Громадське онлайн-обговорення 23 жовтня з 11:00 до 12:30 та з 13:30 до 15:00.

У разі зацікавленості в участі просимо звертатися на електронну адресу consultations@dess.gov.ua до 19 жовтня включно

Коментарі на проєкти можна надсилати до 10 листопада за електронною адресою:
consultations@dess.gov.ua

Хочемо нагадати, що у 2020 році завершується термін дії «Стратегії захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини до 2020 року», схваленої Указом Президента України від 8 квітня 2013 р. № 201/2013, та плану заходів щодо Стратегії.Тому наразі є необхідність формування нового документу на наступне десятиліття.

Публікуємо проект тексту нової Стратегії до ознайомлення та внесення пропозицій. Текст та фото з сайту ДЕСС:

Проєкт до обговорення (від 15.10.2020)

СТРАТЕГІЯ

запобігання всім формам дискримінації ромської національної меншини та включення в українське суспільство тих її представників, які опинились у складних життєвих обставинах, на період до 2030 року

I. Загальні положення

Вперше увагу держави до соціальних проблем ромів було звернено в Стратегії захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини на період до 2020 року, затвердженій Указом Президента України від 08.04.2013 № 201/2013 (далі – Стратегія 2020). Документ визначив основні проблеми соціального відчуження, з якими стикаються представники ромської національної меншини, та передбачив виконання завдань, спрямованих на їх подолання. Зокрема Стратегія 2020 включала подоланняпроблем у сфері освіти, зайнятості, охорони здоров’я, доступу до соціальних послуг, житлового забезпечення, а також вказувала на необхідність забезпечення окремих представників ромської національної меншини документами, що підтверджують особу, факти реєстрації актів цивільного стану та громадянство.

Реалізація Стратегії 2020 та Плану заходів щодо реалізації Стратегії захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини на період до 2020 року, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 11.09.2013 № 701 (далі – План заходів 2020)дозволила налагодити взаємодію органів державної влади та органів місцевого самоврядування з ромським громадянським суспільством, зокрема доступу до документів, що підтверджують реєстрацію актів цивільного стану, громадянство та посвідчують особу, охоплення державною соціальною допомогою ромської етнічної ідентичності.

Разом із тим, як засвідчило «Ґендерновідповідальне оцінювання реалізації Стратегії захисту та інтеграції ромської національної меншини в українське суспільство на період до 2020 року», проведене ООН Жінки в Україні та Офісом Ради Європи в Україні на запит підкомітету з питань ґендерної рівності та недискримінації Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин, низка бар’єрів не дозволили здійснитиСтратегію 2020 у повному обсязі, тому розпочаті процеси з інтеграції та включення представників ромської національної меншини в українське суспільство потребують подальших заходів з боку держави. Тим часом перед Україною та всією світовою спільнотою постала низка нових викликів у всіх сферах суспільного життя, які зокрема негативно вплинули на загальне становище і ступінь інтеґрованості найбільш уразливих представників ромської національної меншини.

Міжнародна спільнота приділяє значну увагу розв’язанню проблем подолання бідності та зменшення нерівності, підвищення рівня життя та забезпечення доступу до базових послуг для всіх верств населення, зокрема й для вразливих груп, розвитку та розширенню можливостей для самореалізації в безпечному середовищі соціальної інфраструктури, що було викладено в Цілях сталого розвитку 2015–2030 роки, схвалених на Саміті ООН 25 вересня 2015 року № 70/1.

Забезпечення права на захист від бідності та соціального відчуження визначене в Європейській соціальній хартії (переглянутій) про економічні, соціальні, культурні, громадянські і політичні права, Загальній Декларації прав людини, Конвенції ООН про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок та про ліквідацію всіх форм расової дискримінації, Рамковій конвенції Ради Європи про захист національних меншин, Європейській хартії регіональних мов або мов меншин та в інших актах міжнародного права, ратифікованих Верховною Радою України.

Цільового й особливого підходу потребують заходи, спрямовані на дотримання прав ромських жінок, які зазнають множинної дискримінації. Підтвердженням важливості зазначеного підходу є затвердження на міжнародному рівні Плану дій з покращення ситуації ромів і сінті в регіоні ОБСЄ, Рамкової стратегії Європейського Союзу з інтеграції ромів до 2020 року, Стратегічного плану дій з інклюзії ромів та мандрівників Ради Європи на 20202025 роки.

Вітчизняний та міжнародний досвід свідчать про можливість зниження кількості випадків порушення прав осіб, що належать до ромської національної меншини, зменшення бідності та соціального відчуження ромів, які опинилися у складних життєвих обставинах (далі – СЖО), у разі використання засобів правозахисної, соціальної та економічної політики шляхом розширення доступу до послуг освіти, охорони здоров’я та інших послуг соціальної сфери, поліпшення умов проживання, що включає забезпечення ромських поселень доступом до питної води та електроенергії, упорядкування питань з офіційним підтвердженням прав ромів на громадянство та нерухоме майно.

Зважаючи на результати реалізації Стратегії 2020 та Плану заходів 2020, дія яких завершується2020 року, постає завдання ухвалення та впровадження нового стратегічного документу, у якому взято до уваги досвід реалізації Стратегії 2020 і Плану заходів 2020, актуальні міжнародні практики й рекомендації щодо реалізації та моніторингу таких стратегій.

II. Мета і строки реалізації Стратегії

Метою Стратегії є створення умов для рівноправного включення представників ромської національної меншини, зокрема тих, які опинилися в складних життєвих обставинах, у соціально-економічне життя шляхом забезпечення рівних можливостей та рівного забезпечення прав і свобод, із залученням до всіх суспільних сфер діяльності, а також шляхом підвищення якості їхнього життя із дотриманням принципів рівності та недискримінації.

Стратегія чинна до 2030 року. Передбачено моніторинг проміжних індикаторів оцінки прогресу в 2025 році та кінцевих індикаторів у 2030 році.

III. Принципи та керівні засади Стратегії

Стратегія базується на таких принципах та керівних засадах:

рівність перед законом;
толерантність та недискримінація;
прозорість і регулярна звітність;
поступовість реалізації з пріоритетом щодо осіб, які перебувають у найбільш несприятливому становищі;
комплексний підхід, який передбачає розробку комплексних пілотних програм інтеграції та співпрацю органів державної влади з повноваженнями в різних сферах суспільного життя;
обґрунтоване планування та регулярне вимірювання ефективності;
взаємодія органів виконавчої влади й органів місцевого самоврядування з громадськими об’єднаннями та представниками ромів під час вирішення питань, що стосуються інтеграції ромської національної меншини;
виконання вимог законодавства у сфері міжнаціональних відносин та захисту прав національних меншин;
інтерсекційність і врахування внутрішнього розмаїття ромських громад, їхніх умов проживання, соціоекономічних особливостейрегіону й місцевості проживання.

IV. Проблематика

Стратегія 2030 спрямована на задоволенняосновних потреб щодо захисту прав людини та соціально-економічного добробуту ромської національної меншини з урахуванням множинних форм дискримінації, яких зазнають ромські жінки та дівчата, маломобільні групи населення й особи, що опинились у складних життєвих обставинах. У заходах для реалізації Стратегії 2030 враховуєтьсярозмаїття між і всередині ромських громад.

Проблеми, на вирішення яких спрямованаСтратегія 2030, є такими.

1. Брак актуальних та багатовимірних статистичних даних, зокрема даних щодо чисельності, соціально-демографічного складу, соціально-економічного становища та особливостей розселення ромського населення. Відповідно до даних офіційного перепису населення 2001 року, в Україні мешкає 47 587 ромів. Разом із тим, за неофіційними оцінками міжнародних і громадських організацій, а також відповідно до звіту Європейської комісії проти расизму та нетерпимості (четвертий цикл моніторингу від 08.12.2011), чисельність ромів в Україні становить від 200 000 до 400 000 осіб.
2. Відсутність у частини представників ромської національної меншини, частка яких, за різними оцінками громадськості, становить від 4 до 8% від загальної кількості ромів, документів, що посвідчують особу та громадянство. Значно більша кількість ромів із різних причин не має документів, які підтверджують інші юридичні факти (реєстрацію акту цивільного стану, права власності, реєстрацію місця проживання, оплачуваної роботи та як наслідок пенсійного забезпечення тощо). Це, своєю чергою, створює підстави для соціальної незахищеності й поглиблює перешкоди в отриманні публічних послуг, соціальних гарантій і пільг.
3. Обмежений доступ представників ромської національної меншини до правової допомоги, зокрема безоплатної, через необізнаність щодо своїх прав на отримання правової допомоги, а також через брак довіри до органів йорганізацій, які її надають, а також відсутність документів, що посвідчують особу.
4. Існування в суспільстві негативних стереотипів та як наслідок дискримінаційних практик стосовно ромів, що ускладнює участь представників ромської національної меншини в суспільному житті територіальних місцевих громад, поглиблює ізольованість, а також призводить до поширення мови ворожнечі взасобах масової інформації та соціальних мережах.
5. Низький рівень правової обізнаності представників ромської національної меншини щодо обсягу прав та обов’язків, передбачених українським законодавством, а також низький рівень довіри до органів державної влади та органів місцевого самоврядування є одним із чинників, що стають на заваді активній участі представників ромської національної меншини в суспільному житті, а також зверненням до державних органів та соціальних служб за допомогою та захистом.
6. Непропорційно велика кількість дітей шкільного віку, які передчасно припинили здобувати освіту. Низька частка ромів, які отримали вищу освіту, велика частка неписьменних осіб середнього та старшого віку серед ромського населення. Це зумовлено ускладненим доступом неповнолітніх дітей та молоді з числа ромської національної меншини до системи дошкільної, початкової, середньої, професійно-технічної, вищої освіти, а для дорослих осіб – до альтернативних шляхів здобуття освіти, що не сприяє подоланню неписьменності та набуттю професійної кваліфікації, необхідної для працевлаштування та поліпшення якості життя.
7. Недостатнє охоплення представників ромської національної меншини медичними послугами. Низький рівень імунізації ромського населення.
8. Низький рівень житлово-побутових умов та якості довкілля в місцях проживання ромів, сегреговане розселення, ізольованість ромів вокремих ромських громадах, брак доступу до суспільних і громадських послуг, зокрема до питної води.
9. Низький рівень зайнятості ромів, з урахуванням наслідків пандемії COVID-19, що передбачає зниження рівня доходів сімей, збільшення ризиків асоціальних проявів у громадах та суспільної напруги.

Вказані виклики є комплексними й такими, що посилюють один одного, створюючи для ромських сімей і громад умови, коли вони не можуть самостійно подолати складні життєві обставини, у яких опинилися. Вирішення цих проблем потребує комплексного підходу на засадах міжвідомчої взаємодії із залученням представників ромської національної меншини з метою реалізації поставлених цілей і завдань Стратегії 2030.

V. Напрями, завдання та шляхи реалізації Стратегії

1. Статистична інформація та дані

Впровадження й моніторинг державної політики вимагає покладання на методологічно обґрунтовані та верифіковані дані. З метою оцінки ефективності виконання завдань Стратегії 2030 необхідно спиратися на початкові, проміжні та кінцеві дані про соціально-демографічні характеристики тасоціально-економічне становище ромської національної меншини відповідно до індикаторів, визначених у Стратегії 2030.

За визначеним напрямом необхідно виконати таке основне завдання оновити статистичні дані про соціально-економічні та соціально-демографічні характеристики населення України, зокрема ромської національної меншини, шляхом:

проведення чергового Всеукраїнського перепису населення з максимальним залученням ромського населення за допомогою консультацій із представниками громадськості, зокрема з ромськими громадськими організаціями;
вдосконалення підходів ведення відомчої статистики, зокрема щодо чутливих категорійданих;
підтримки та стимулювання проведення соціологічних досліджень щодо чисельності, соціально-демографічного складу, соціально-економічного становища й особливостей розселення ромського населення, зокрема з урахуванням досвіду досліджень у форматі «соціальних атласів» ромських громад.

2. Правовий захист і протидія дискримінації

Мова ворожнечі та будь-які вияви насильства на етнічному ґрунті потребують заходів запобігання, моніторингу й оперативного реагування з боку органів державної влади. Полегшення доступу до первинної та вторинної правової допомоги, захисту прав у суді, інших форм правового захисту серед ключових і першочергових кроків у подоланні дискримінації ромів і сприянні їхньої інтеграції.

За визначеним напрямом необхідно виконати такі основні завдання.

1. Розробити правові й інституційні механізми, що уможливлюють для осіб у складних життєвих обставинах, отримання документів, що посвідчують особу та громадянство,отримання свідоцтва про народження дитини, реєстрацію актів цивільного стану, включення на облік у центрах соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.
2. Підвищити рівень правової обізнаності працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, медичних працівників, соціальних та екстрених служб, правоохоронних органів, центрів надання адміністративних послуг, Державної міграційної служби та інших щодо заборони та недопущення проявів упередженого ставлення і дискримінації за етнічною чи расовою ознакою.
3. Підвищити рівень особистої безпеки представників ромської національної меншини та безпеки ромських громад шляхом доопрацювання та належної імплементації алгоритмів взаємодії працівників правоохоронних органів із ромськими громадами та громадами, де компактнопроживають роми, а також забезпечення низькопорогової можливості звернутися до правоохоронних органів по допомогу.
4. Полегшити доступ до вторинної правової допомоги для осіб без документів, що посвідчують особу, шляхом ініціювання внесення змін до Закону України «Про безоплатну правову допомогу».
5. Підвищити рівень обізнаності представників ромської національної меншини про функціонування суспільних інститутів,гарантовані законодавством України права та встановлені законодавством України обов’язки, підвищити доступність соціального супроводу для осіб у складних життєвих обставинах шляхом:
запровадження інституту радників з питань ромської національної меншини при місцевих органах державної влади йорганах місцевого самоврядування;
проведення просвітницької роботи з представниками ромської національної меншини в місцях їх компактного проживання щодо їхніх прав та обов’язків, можливостей соціальної допомоги.

3. Доступ до якісної освіти

Система освіти є важливим суспільним інститутом, одним із завдань якого є компенсувати можливі недоліки підготовки дитини, пов’язані зі складними життєвими обставинами її родини;підготувати до життя в суспільстві, надати засоби йсередовище для розвитку здібностей. Повне включення ромських дітей до державної системи освіти, де створено сприятливе та інклюзивне середовище, є запорукою їхньої успішної інтеграції.

За визначеним напрямом необхідно виконати такі основні завдання.

1. Збільшити кількість ромських дітей дошкільного віку у відсотковому еквіваленті, які відвідують заклади дошкільного розвитку та освіти шляхом:
створення інфраструктурних умов і матеріального забезпечення, що полегшують відвідування ромськими дітьми таких закладів, зокрема у випадку, якщо вони проживають у сегрегованихпоселеннях;
внесення змін до програм базової і підвищеної підготовки дошкільних вихователів з метою навчання роботі з дітьми з сімей зі складними життєвими обставинами та з дітьми з дефіцитом соціалізації;
розширення сфери діяльності інклюзивно-ресурсних центрів через залучення до програм всіх дітей з особливими освітніми потребами, зокрема дітей із сімей зі складними життєвими обставинами та тих дітей, для кого українська мова не є рідною, серед інших і представників ромської національної меншини;
передбачення в освітньому процесі та в навчальних програмах заходів, що сприяють інклюзії, зокрема підтримка моделі з залученням асистента вчителя, що має належну підготовку в галузіінклюзивної освіти.
2. Збільшити кількість ромських дітей шкільного віку у відсотковому еквіваленті, які здобули повну загальну середню освіту й отримали атестат про базову та повну загальну середню освіту шляхом:
забезпечення інфраструктурних умов, що полегшують відвідування учням із сімей зі складними життєвими обставинами, зокрема й представникам ромської національної меншини, закладів середньої освіти, також у випадку, якщо вони проживають у сегрегованих поселеннях;
внесення змін до програм підготовки вихователів, вчителів, викладачів для врахування особливостей роботи з дітьми з сімей зі складними життєвими обставинамита іншими вразливими категоріями дітей;
розробки, з урахуванням карантинних заходів, алгоритмів дій щодо впровадження методик дистанційного навчання для дітей із родин зі складними життєвими обставинами;
розробки методології та запровадження навчальної програми з вивчення ромської мови з забезпеченням відповідними навчальними матеріалами;
перегляду навчальних планів і програм з метою включення інформації про історію і культуру національних меншин України, зокрема щодо ромів.
3. Збільшити кількість представників ромської національної меншини у відсотковому еквіваленті серед студентів професійно-технічних закладів і закладів вищої освіти, зокрема медичних, педагогічних та юридичних, шляхом проведення у місцях компактного проживання ромів за участі радників з питань національних меншин професійно-орієнтаційної роботи щодо перспектив здобуття професійно-технічної та вищої освіти серед учнів закладів середньої освіти.
4. Подолати неписьменність серед дорослого ромського населення і підвищити рівень володіння державною мовою шляхом:
розробки та впровадження програм подолання неписьменності серед дорослого населення, зокрема серед ромських жінок, які не отримали свідоцтва про базову або про повну загальну середню освіту через ранній шлюб та з інших обставин, а також створення вечірніх курсів для дорослого населення;
впровадження безкоштовних курсів державної мови для вразливих категорій населення, зокрема ромів (жінок і чоловіків) у складних життєвих обставинах.

4. Доступ до послуг у сфері охорони здоров’я

Проблеми з доступом до послуг системиохорони здоров’я є частиною комплексної проблеми виключення ромів. Брак доступу до медичних послуг зумовлює складнощі в доступі до освіти та працевлаштування, які послаблюють життєві шанси ромів на успішне включення в соціальне середовище.

За визначеним напрямом необхідно виконати такі основні завдання.

1. Збільшити кількість представників ромської національної меншини у відсотковому еквіваленті, що мають укладені з сімейними лікарями декларації, шляхом проведення просвітницької роботи у місцях компактного поселення ромів щодо необхідності і перспектив укладення декларацій з терапевтами або сімейними лікарями та супровід соціально незахищених осіб при їх укладанні;
2. Збільшити кількість представників ромської національної меншини у відсотковому еквіваленті, які здійснили вакцинацію та пройшли медичні огляди на складні захворювання, шляхом:
запровадження заходів з імунізації, медичних оглядів та профілактики захворювань (як-от ВІЛ, СНІД, туберкульозу, захворювань, що передаються статевим шляхом, та інших) для жителів ромських громад в місцях їхнього компактного проживання за допомогою радників з питань національних меншин;
створення цільових програм підтримки для тих представників ромської національної меншини, зокрема жінок, які опинилися у складних життєвих обставинах і потребують спеціалізованого догляду за станом їхнього здоров’я.
3. Збільшити кількість у відсотковому еквіваленті представників ромської національної меншини, які користуються послугами у сфері охорони здоров’я, шляхом:
впровадження заходів із запобігання упередженому ставленню до представників ромської національної меншини під час надання їм медичних послуг, як внесення змін до навчальних програм підготовки медичних працівників із метою попередження дискримінації за національною ознакою;
просвітницьких заходів для заохочення набуття представниками ромської національної меншини кваліфікації лікарів та медичних працівників.

5. Підвищення якості житлово-побутових умов

Існування сегрегованих ромських поселень, а також тимчасових стихійних поселень найчастіше супроводжується незадовільними житлово-побутовими умовами. Ці поселення часто характеризуються ізольованістю від суспільних і громадських послуг, зокрема із водопостачання та сміттєвивезення, що створює низькі санітарні умови, шкодить життю, здоров’ю та довкіллю. Така ситуація потребує державної політики, спрямованої на десегрегацію, скорочення вимушеної трудової міграції та систематичну роботу органів державної влади і органів місцевого самоврядування з громадами, що проживають у стихійних/сезонних поселеннях.

За визначеним напрямом необхідно виконати такі основні завдання.

1. Зменшити кількість у відсотковому еквіваленті представників ромської національної меншини, які перебувають у складних життєвих обставинах, а також ромських родин, які вдаються до вимушеної трудової міграції, проживають у стихійних/сезонних поселеннях та мають незадовільні житлово-побутові умови, шляхом:
сприяння у вирішенні відповідно до законодавства України та на умовах недискримінації і рівності особи перед законом питань щодо забезпечення житлом, участі у програмах, зокрема регіональних, пільгового кредитування придбання та будівництва житла;
сприяння в легалізації набутої в законний спосіб незареєстрованої нерухомості, яка перебуває у володінні представників ромської національної меншини.
2. Збільшити кількість ромських родин, що мають сталий доступ до питної води та інших суспільних і громадських послуг.

6. Працевлаштування, зайнятість і соціальний захист

Рівний доступ представників ромської національної меншини до ринку праці є важливим як для ромів зокрема, так і для суспільства загалом. Наявність сталих доходів із супутніми інструментами соціального страхування та дотриманням трудового законодавства є запорукою стабільного включення ромів в українське суспільство. Зменшення кількості безробітних є позитивним явищем для української економіки.

За визначеним напрямом необхідно виконати такі основні завдання.

1. Збільшити кількість у відсотковому еквіваленті офіційно працевлаштованих представників ромської національної меншини шляхом:
включення до регіонального плану заходів з виконання Стратегії 2030 завдання взаємодії з місцевими роботодавцями щодо запобігання дискримінації в процесі працевлаштування вразливих категорій громадян (в тому числі ромів) та створення для них додаткових робочих місць, здійснення просвітницької роботи з трудовими колективами щодо подолання стереотипів та уникнення дискримінації;
удосконалення, за потреби із внесенням змін до відповідних нормативно-правових актів, механізмів становлення на облік у центрах зайнятості, що полегшить доступ до працевлаштування осіб, які не здобули неповної середньої освіти;
проведення інформаційно-просвітницьких кампаній серед ромського населення щодо можливості перебування на обліку в центрах зайнятості з метою отримання офіційного працевлаштування, а також забезпечення супроводу для належної підготовки документів та орієнтування в процедурах з їх оформлення.
2. Збільшити кількість у відсотковому еквіваленті представників ромської національної меншини, включених до системи державного обов’язкового пенсійного страхування.

VI. Фінансове забезпечення реалізації Стратегії

Реалізація Стратегії здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів шляхом включення заходів Стратегії до фінансових програмних документів на державному та місцевому рівнях, інших не заборонених законодавством України джерел; субвенцій, інших трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам; коштів місцевих бюджетів; коштів технічної допомоги та секторальної підтримки Європейського Союзу, інших міжнародних донорів, міжнародних фінансових організацій.

VII. Порядок реалізації та оцінки виконання Стратегії

Стратегія реалізується відповідно до планівзаходів щодо виконання Стратегії, які періодично оновлюються, за допомогою:

співпраці органів державної влади, місцевого самоврядування, громадських правозахисних організацій, етнічних медіаторів;
міжгалузевого та міжвідомчого підходу до виконання Стратегії;
моніторингу виконання завдань Стратегії 2030 та звітування про її виконання органами державної влади та місцевого самоврядування.

У рамках реалізації Стратегії 2030 та регіональних стратегій розвитку запроваджується проведення моніторингу виконання завдань шляхом порівняння фактично отриманих значень індикаторів з їх прогнозованими значеннями двічі (у 2025 і 2030 роках) на підставі досліджень становища ромської національної меншини, які координує у 2021, 2025 та 2030 роках Державна служба України з етнополітики та свободи совісті.

Реалізація Стратегії 2030 передбачає досягнення таких показників.

Показник

Очікуване значення

2025

2030

Кількість осіб у відсотковому еквіваленті, які мають документи, що посвідчують особу, серед усіх представників ромської національної меншини в Україні

Зростання на 50%щодо значення 2021 року

Зростання на 50%щодо значення 2025 року

Рівень мови ворожнечі щодо представників ромської національної меншини у ЗМІ та медіа

Зменшення на 10% щодозначення

2021 року

Зменшення на 20% щодозначення 2025 року

Кількість представників ромської національної меншини у відсотковому еквіваленті, які скористалися вторинною правовою допомогою

Зростання на 20%щодо значення 2021 року

Зростання на 20%щодо значення 2025 року

Кількість радників з питань національних меншин при місцевих органах державної влади і органах місцевого самоврядування

100

200

Кількість представників ромської національної меншини, що пройшли через комплексну програму соціального супроводу, передбачену Стратегією 2030

Від 200 до 500

Від 1000 до 3000

Кількість ромських дітей у віці 3-5 років у відсотковому еквіваленті, які відвідують заклади дошкільного розвитку та освіти

Зростання на 25% щодо значення 202року

Зростання на 25% щодо значення 2025 року

Кількість представників ромської національної меншини у віці понад 18 років, які мають атестат про базову загальну середню освіту

Зростання на 20% щодо значення 2021 року

Зростання на 20% щодо значення 2025 року

Кількість представників ромської національної меншини у віці понад 18 років, які мають атестат про повну загальну середню освіту

Зростання на 20% щодо значення 2021 року

Зростання на 20% щодо значення 2025 року

Кількість представників ромської національної меншини у відсотковому еквіваленті серед студентів професійно-технічних закладів

Зростання на 20% щодо значення 2021 року

Зростання на 20% щодо значення 2025 року

Кількість представників ромської національної меншини у відсотковому еквіваленті серед студентів закладів вищої освіти

Зростання на 20% щодо значення 2021 року

Зростання на 20% щодо значення 2025 року

Кількість письменних дорослих представників ромської національної меншини у відсотковому еквіваленті

Зменшення на 25% щодозначення 2021 року

Зменшення на 25% щодозначення 2025 року

Кількість представників ромської національної меншини у відсотковому еквіваленті, що уклали декларації сімейними лікарями

Зростання на 25% щодо значення 2021 року

Зростання на 25% щодо значення 2025 року

Кількість представників ромської національної меншини у відсотковому еквіваленті, які здійснили загальнообов’язковувакцинацію

Зростання на 25% щодо значення 2021 року

Зростання на 25% щодо значення 2025 року

Середня тривалість життя представників ромської національної меншини  (жінок та чоловіків)

Середня тривалість життя в Україні

Середня тривалість життя в Україні

Кількість безпритульних та бездомних осіб у відсотковому еквіваленті з числа ромської національної меншини

Зменшення на 10% щодозначення 2021 року

Зростання на 10% щодо значення 2025 року

Кількість ромських родин у відсотковому еквіваленті, що мають сталий доступ до питної води та користуються іншими комунальними послугами

Зростання на 10% щодо значення 2021 року

Зростання на 10% щодо значення 2025 року

Кількість у відсотковому еквіваленті офіційно працевлаштованих представників ромської національної меншини

Зростання на 10% щодо значення 2021 року

Зростання на 10% щодо значення 2025 року

Кількість у відсотковому еквіваленті представників ромської національної меншини, включених до системи державного обов’язкового пенсійного страхування

Зростання на 10% щодо значення 2021 року

Зростання на 10% щодо значення 2025 року