ДЕСС запрошує всіх охочих ‒ експертів та активістів до роботи у консультаційно тематичних групах із розроблення Плану заходів на виконання Ромської стратегії 2030.
Громадське онлайн-обговорення 23 жовтня з 11:00 до 12:30 та з 13:30 до 15:00.
У разі зацікавленості в участі просимо звертатися на електронну адресу consultations@dess.gov.ua до 19 жовтня включно
Коментарі на проєкти можна надсилати до 10 листопада за електронною адресою:
consultations@dess.gov.ua
Хочемо нагадати, що у 2020 році завершується термін дії «Стратегії захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини до 2020 року», схваленої Указом Президента України від 8 квітня 2013 р. № 201/2013, та плану заходів щодо Стратегії.Тому наразі є необхідність формування нового документу на наступне десятиліття.
Публікуємо проект тексту нової Стратегії до ознайомлення та внесення пропозицій. Текст та фото з сайту ДЕСС:
Проєкт до обговорення (від 15.10.2020)
СТРАТЕГІЯ
запобігання всім формам дискримінації ромської національної меншини та включення в українське суспільство тих її представників, які опинились у складних життєвих обставинах, на період до 2030 року
I. Загальні положення
Вперше увагу держави до соціальних проблем ромів було звернено в Стратегії захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини на період до 2020 року, затвердженій Указом Президента України від 08.04.2013 № 201/2013 (далі – Стратегія 2020). Документ визначив основні проблеми соціального відчуження, з якими стикаються представники ромської національної меншини, та передбачив виконання завдань, спрямованих на їх подолання. Зокрема Стратегія 2020 включала подоланняпроблем у сфері освіти, зайнятості, охорони здоров’я, доступу до соціальних послуг, житлового забезпечення, а також вказувала на необхідність забезпечення окремих представників ромської національної меншини документами, що підтверджують особу, факти реєстрації актів цивільного стану та громадянство.
Реалізація Стратегії 2020 та Плану заходів щодо реалізації Стратегії захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини на період до 2020 року, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 11.09.2013 № 701 (далі – План заходів 2020)дозволила налагодити взаємодію органів державної влади та органів місцевого самоврядування з ромським громадянським суспільством, зокрема доступу до документів, що підтверджують реєстрацію актів цивільного стану, громадянство та посвідчують особу, охоплення державною соціальною допомогою ромської етнічної ідентичності.
Разом із тим, як засвідчило «Ґендерновідповідальне оцінювання реалізації “Стратегії захисту та інтеграції ромської національної меншини в українське суспільство на період до 2020 року”», проведене ООН Жінки в Україні та Офісом Ради Європи в Україні на запит підкомітету з питань ґендерної рівності та недискримінації Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин, низка бар’єрів не дозволили здійснитиСтратегію 2020 у повному обсязі, тому розпочаті процеси з інтеграції та включення представників ромської національної меншини в українське суспільство потребують подальших заходів з боку держави. Тим часом перед Україною та всією світовою спільнотою постала низка нових викликів у всіх сферах суспільного життя, які зокрема негативно вплинули на загальне становище і ступінь інтеґрованості найбільш уразливих представників ромської національної меншини.
Міжнародна спільнота приділяє значну увагу розв’язанню проблем подолання бідності та зменшення нерівності, підвищення рівня життя та забезпечення доступу до базових послуг для всіх верств населення, зокрема й для вразливих груп, розвитку та розширенню можливостей для самореалізації в безпечному середовищі соціальної інфраструктури, що було викладено в Цілях сталого розвитку 2015–2030 роки, схвалених на Саміті ООН 25 вересня 2015 року № 70/1.
Забезпечення права на захист від бідності та соціального відчуження визначене в Європейській соціальній хартії (переглянутій) про економічні, соціальні, культурні, громадянські і політичні права, Загальній Декларації прав людини, Конвенції ООН про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок та про ліквідацію всіх форм расової дискримінації, Рамковій конвенції Ради Європи про захист національних меншин, Європейській хартії регіональних мов або мов меншин та в інших актах міжнародного права, ратифікованих Верховною Радою України.
Цільового й особливого підходу потребують заходи, спрямовані на дотримання прав ромських жінок, які зазнають множинної дискримінації. Підтвердженням важливості зазначеного підходу є затвердження на міжнародному рівні Плану дій з покращення ситуації ромів і сінті в регіоні ОБСЄ, Рамкової стратегії Європейського Союзу з інтеграції ромів до 2020 року, Стратегічного плану дій з інклюзії ромів та мандрівників Ради Європи на 2020‒2025 роки.
Вітчизняний та міжнародний досвід свідчать про можливість зниження кількості випадків порушення прав осіб, що належать до ромської національної меншини, зменшення бідності та соціального відчуження ромів, які опинилися у складних життєвих обставинах (далі – СЖО), у разі використання засобів правозахисної, соціальної та економічної політики шляхом розширення доступу до послуг освіти, охорони здоров’я та інших послуг соціальної сфери, поліпшення умов проживання, що включає забезпечення ромських поселень доступом до питної води та електроенергії, упорядкування питань з офіційним підтвердженням прав ромів на громадянство та нерухоме майно.
Зважаючи на результати реалізації Стратегії 2020 та Плану заходів 2020, дія яких завершується2020 року, постає завдання ухвалення та впровадження нового стратегічного документу, у якому взято до уваги досвід реалізації Стратегії 2020 і Плану заходів 2020, актуальні міжнародні практики й рекомендації щодо реалізації та моніторингу таких стратегій.
II. Мета і строки реалізації Стратегії
Метою Стратегії є створення умов для рівноправного включення представників ромської національної меншини, зокрема тих, які опинилися в складних життєвих обставинах, у соціально-економічне життя шляхом забезпечення рівних можливостей та рівного забезпечення прав і свобод, із залученням до всіх суспільних сфер діяльності, а також шляхом підвищення якості їхнього життя із дотриманням принципів рівності та недискримінації.
Стратегія чинна до 2030 року. Передбачено моніторинг проміжних індикаторів оцінки прогресу в 2025 році та кінцевих індикаторів у 2030 році.
III. Принципи та керівні засади Стратегії
Стратегія базується на таких принципах та керівних засадах:
IV. Проблематика
Стратегія 2030 спрямована на задоволенняосновних потреб щодо захисту прав людини та соціально-економічного добробуту ромської національної меншини з урахуванням множинних форм дискримінації, яких зазнають ромські жінки та дівчата, маломобільні групи населення й особи, що опинились у складних життєвих обставинах. У заходах для реалізації Стратегії 2030 враховуєтьсярозмаїття між і всередині ромських громад.
Проблеми, на вирішення яких спрямованаСтратегія 2030, є такими.
Вказані виклики є комплексними й такими, що посилюють один одного, створюючи для ромських сімей і громад умови, коли вони не можуть самостійно подолати складні життєві обставини, у яких опинилися. Вирішення цих проблем потребує комплексного підходу на засадах міжвідомчої взаємодії із залученням представників ромської національної меншини з метою реалізації поставлених цілей і завдань Стратегії 2030.
V. Напрями, завдання та шляхи реалізації Стратегії
1. Статистична інформація та дані
Впровадження й моніторинг державної політики вимагає покладання на методологічно обґрунтовані та верифіковані дані. З метою оцінки ефективності виконання завдань Стратегії 2030 необхідно спиратися на початкові, проміжні та кінцеві дані про соціально-демографічні характеристики тасоціально-економічне становище ромської національної меншини відповідно до індикаторів, визначених у Стратегії 2030.
За визначеним напрямом необхідно виконати таке основне завдання ‒ оновити статистичні дані про соціально-економічні та соціально-демографічні характеристики населення України, зокрема ромської національної меншини, шляхом:
2. Правовий захист і протидія дискримінації
Мова ворожнечі та будь-які вияви насильства на етнічному ґрунті потребують заходів запобігання, моніторингу й оперативного реагування з боку органів державної влади. Полегшення доступу до первинної та вторинної правової допомоги, захисту прав у суді, інших форм правового захисту ‒ серед ключових і першочергових кроків у подоланні дискримінації ромів і сприянні їхньої інтеграції.
За визначеним напрямом необхідно виконати такі основні завдання.
3. Доступ до якісної освіти
Система освіти є важливим суспільним інститутом, одним із завдань якого є компенсувати можливі недоліки підготовки дитини, пов’язані зі складними життєвими обставинами її родини;підготувати до життя в суспільстві, надати засоби йсередовище для розвитку здібностей. Повне включення ромських дітей до державної системи освіти, де створено сприятливе та інклюзивне середовище, є запорукою їхньої успішної інтеграції.
За визначеним напрямом необхідно виконати такі основні завдання.
4. Доступ до послуг у сфері охорони здоров’я
Проблеми з доступом до послуг системиохорони здоров’я є частиною комплексної проблеми виключення ромів. Брак доступу до медичних послуг зумовлює складнощі в доступі до освіти та працевлаштування, які послаблюють життєві шанси ромів на успішне включення в соціальне середовище.
За визначеним напрямом необхідно виконати такі основні завдання.
5. Підвищення якості житлово-побутових умов
Існування сегрегованих ромських поселень, а також тимчасових стихійних поселень найчастіше супроводжується незадовільними житлово-побутовими умовами. Ці поселення часто характеризуються ізольованістю від суспільних і громадських послуг, зокрема із водопостачання та сміттєвивезення, що створює низькі санітарні умови, шкодить життю, здоров’ю та довкіллю. Така ситуація потребує державної політики, спрямованої на десегрегацію, скорочення вимушеної трудової міграції та систематичну роботу органів державної влади і органів місцевого самоврядування з громадами, що проживають у стихійних/сезонних поселеннях.
За визначеним напрямом необхідно виконати такі основні завдання.
6. Працевлаштування, зайнятість і соціальний захист
Рівний доступ представників ромської національної меншини до ринку праці є важливим як для ромів зокрема, так і для суспільства загалом. Наявність сталих доходів із супутніми інструментами соціального страхування та дотриманням трудового законодавства є запорукою стабільного включення ромів в українське суспільство. Зменшення кількості безробітних є позитивним явищем для української економіки.
За визначеним напрямом необхідно виконати такі основні завдання.
VI. Фінансове забезпечення реалізації Стратегії
Реалізація Стратегії здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів шляхом включення заходів Стратегії до фінансових програмних документів на державному та місцевому рівнях, інших не заборонених законодавством України джерел; субвенцій, інших трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам; коштів місцевих бюджетів; коштів технічної допомоги та секторальної підтримки Європейського Союзу, інших міжнародних донорів, міжнародних фінансових організацій.
VII. Порядок реалізації та оцінки виконання Стратегії
Стратегія реалізується відповідно до планівзаходів щодо виконання Стратегії, які періодично оновлюються, за допомогою:
У рамках реалізації Стратегії 2030 та регіональних стратегій розвитку запроваджується проведення моніторингу виконання завдань шляхом порівняння фактично отриманих значень індикаторів з їх прогнозованими значеннями двічі (у 2025 і 2030 роках) на підставі досліджень становища ромської національної меншини, які координує у 2021, 2025 та 2030 роках Державна служба України з етнополітики та свободи совісті.
Реалізація Стратегії 2030 передбачає досягнення таких показників.
Показник |
Очікуване значення |
|
|
2025 |
2030 |
Кількість осіб у відсотковому еквіваленті, які мають документи, що посвідчують особу, серед усіх представників ромської національної меншини в Україні |
Зростання на 50%щодо значення 2021 року |
Зростання на 50%щодо значення 2025 року |
Рівень мови ворожнечі щодо представників ромської національної меншини у ЗМІ та медіа |
Зменшення на 10% щодозначення 2021 року |
Зменшення на 20% щодозначення 2025 року |
Кількість представників ромської національної меншини у відсотковому еквіваленті, які скористалися вторинною правовою допомогою |
Зростання на 20%щодо значення 2021 року |
Зростання на 20%щодо значення 2025 року |
Кількість радників з питань національних меншин при місцевих органах державної влади і органах місцевого самоврядування |
100 |
200 |
Кількість представників ромської національної меншини, що пройшли через комплексну програму соціального супроводу, передбачену Стратегією 2030 |
Від 200 до 500 |
Від 1000 до 3000 |
Кількість ромських дітей у віці 3-5 років у відсотковому еквіваленті, які відвідують заклади дошкільного розвитку та освіти |
Зростання на 25% щодо значення 2021 року |
Зростання на 25% щодо значення 2025 року |
Кількість представників ромської національної меншини у віці понад 18 років, які мають атестат про базову загальну середню освіту |
Зростання на 20% щодо значення 2021 року |
Зростання на 20% щодо значення 2025 року |
Кількість представників ромської національної меншини у віці понад 18 років, які мають атестат про повну загальну середню освіту |
Зростання на 20% щодо значення 2021 року |
Зростання на 20% щодо значення 2025 року |
Кількість представників ромської національної меншини у відсотковому еквіваленті серед студентів професійно-технічних закладів |
Зростання на 20% щодо значення 2021 року |
Зростання на 20% щодо значення 2025 року |
Кількість представників ромської національної меншини у відсотковому еквіваленті серед студентів закладів вищої освіти |
Зростання на 20% щодо значення 2021 року |
Зростання на 20% щодо значення 2025 року |
Кількість письменних дорослих представників ромської національної меншини у відсотковому еквіваленті |
Зменшення на 25% щодозначення 2021 року |
Зменшення на 25% щодозначення 2025 року |
Кількість представників ромської національної меншини у відсотковому еквіваленті, що уклали декларації сімейними лікарями |
Зростання на 25% щодо значення 2021 року |
Зростання на 25% щодо значення 2025 року |
Кількість представників ромської національної меншини у відсотковому еквіваленті, які здійснили загальнообов’язковувакцинацію |
Зростання на 25% щодо значення 2021 року |
Зростання на 25% щодо значення 2025 року |
Середня тривалість життя представників ромської національної меншини (жінок та чоловіків) |
Середня тривалість життя в Україні |
Середня тривалість життя в Україні |
Кількість безпритульних та бездомних осіб у відсотковому еквіваленті з числа ромської національної меншини |
Зменшення на 10% щодозначення 2021 року |
Зростання на 10% щодо значення 2025 року |
Кількість ромських родин у відсотковому еквіваленті, що мають сталий доступ до питної води та користуються іншими комунальними послугами |
Зростання на 10% щодо значення 2021 року |
Зростання на 10% щодо значення 2025 року |
Кількість у відсотковому еквіваленті офіційно працевлаштованих представників ромської національної меншини |
Зростання на 10% щодо значення 2021 року |
Зростання на 10% щодо значення 2025 року |
Кількість у відсотковому еквіваленті представників ромської національної меншини, включених до системи державного обов’язкового пенсійного страхування |
Зростання на 10% щодо значення 2021 року |
Зростання на 10% щодо значення 2025 року |