МГО «Інтернаціональний союз» нагородив переможців конкурсу есеїв за толерантність в рамках проекту «Думайдан-2017»

 

18 липня в офісі Уповноваженої Верховної Ради України співорганізатори «Думайдану-2017» нагородили переможців Всеукраїнського учнівського та студентського конкурсу есеїв «Шляхи порозуміння». Конкурс проти дискримінації та мови ненависті проходив у рамках річного проекту «Думайдан-2017: гуртуймося біля шатра порозуміння».

Перемогли у цьому конкурсі шестеро учасників. Серед них були школярі:

1 місце – Катерина Оніщук, м. Миколаїв;

2 місце – Никита Курсін, м. Харків;

3 місце – Олена Оліфер, м. Миколаїв, та Марія Рільке (Панасюк), місто Славута Хмельницької області.

Та студенти:

1 місце – Марія Тищенко, село Олефірівка Миргородського району Полтавської області;

2 місце – Наталія Патерук, м. Київ;

3 місце – Тетяна Гайдим, с. Карпилівка Сарненського району Рівненської області.

Представник Уповноваженої Верховної Ради України Михайло Чаплига пригадав, що дуже часто про дискримінацію та інші порушення прав людини пишуть мовою офіційних прес-релізів. “Я читав есеї, які прийшли на цей конкурс, і радів, що вони написані дуже простою мовою, а це дуже важливо, бо так вони знайдуть більше читачів, — сказав Михайло Чаплига, — Сьогодні це дуже потрібно. Адже під час військових конфліктів люди часто стають особливо нетолерантними, нетерпимими до інших. Це провокує ненависть та насильство”.

Керівник ініціативи «Рома України» Міжнародного фонду «Відродження» Ольга Жмурко розповіла, що, надаючи благодійну допомогу неурядовим організаціям, її установа домагається досягти підзвітності уряду та посилення громадянського суспільства. Адже саме воно стоїть на варті захисту прав людини. “На жаль, сьогодні, за моїми спостереженнями, замість того, аби шукати шляхи порозуміння, люди навпаки витісняють найбільш вразливі групи, — сказала Ольга Жмурко, — Очевидно, що ці групи не мають змоги інтегруватися у наше суспільство. Ці люди не беруть участь у виборах, діти не відвідують школу. Таким чином, коло проблем накопичується. Саме тому ми вважаємо, що треба йти до цих людей, підтримувати діалог з ними для порозуміння”.

Представниця Ромського жіночого фонду “Чіріклі” Капіталіна Кондур зраділа, що навіть учасники конкурсу молодшого віку, діти писали досить серйозні речі. “Коли я читала їхні роботи, то розуміла, що цей конкурс ми організували недаремно, — сказала Капіталіна Кондур. — Я сподіваюсь, що у авторів есеїв надалі буде бажання та можливості не лише писати про ці проблеми, але й займатися їхнім вирішенням”.

Голова правління Міжнародної громадської організації “Інтернаціональний союз” Дарія Карякіна нагадала, що перемогою у конкурсі його учасники зобов’язані і своїм наставникам. “Мені хотілося би особливо відмітити одного керівника гуртка журналістики із Харкова, — сказала Дарія Карякіна. — Хоча він і не конкурсант, але він також заслуговує на приз, і отримає його від нас”.

Виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Аркадій Бущенко обрав тему проекту цьогорічного “Думайдану”. Саме він вирішив, що на цей раз правозахисники приділять особливу уваги питанням толерантності. “Всі, хто взяв участь у цьому конкурсі, зробили дуже великий крок, — сказав Аркадій Бущенко, — сподіваюся, що цей крок дав їм можливість замислитися над тим, що відбувається в українському суспільстві. Бо іноді у нас складається враження, що ми марно працюємо. Але своїми есеями ви спростували це враження”.

Координаторка проекту “Думайдан-2017” Олена Сапожнікова нагадала, що одним із символів порозуміння цього року стане шатро: величезна клаптикова ковдра, до якої кожен бажаючий зможе пришити свій шматочок будь-якого кольору. Свій шматочок пришив і президент Всеукраїнської спілки громадських організацій “Конгрес Ромен України” Петро Григоріченко. “Кожне поліетнічне суспільство має проблему міжнаціональних стосунків, — сказав він, — На жаль, ромська національна меншина стикається з такими проблемами не лише в Україні, але і в центральній і у західній Європі. Так відбувається тому, що вона довгий час була виключена із суспільства. Ми вирішили підтримати цей конкурс, бо наразі частота міжетнічних протистоянь в Україні збільшується по експоненті”.

Отримуючи свою винагороду, переможець конкурсу Никита Курсін із Харкова сказав, що ми живемо у такий час, коли ставлення до національних меншин, які живуть поруч із нами, почало поступово змінюватися.

Переможниця Катерина Оніщук з Миколаїва подякувала організаторам за змогу показати своє вміння переконувати читачів у правильності своєї думки, адже саме для цього і призначені есеї.

Переможниця Тетяна Гайдим розповіла, що має друзів-ксенофобів. “Вони ненавидять ромів, негрів та інших людей, які відрізняються від них і вважають це абсолютно нормальним, — сказала Тетяна Гайдим, — Вони не соромляться цього, бо їм ніхто не казав, що це погано”. На думку Тетяни, із цим треба боротися і починати потрібно із пропаганди толерантності у медіа: на радіо, телебаченні, газетах, в Інтернеті.

Наталія Патерук, яка отримала друге місце на конкурсі, сказала, що у своїй роботі вона намагалася не робити акцент на дискримінації певних громад, адже для неї це поняття всеохоплююче. “Людину треба сприймати за її вчинками, а не за національністю”, — сказала Наталія Патерук.

Марія Тищенко, яка отримала перше місце на конкурсі, сказала, що громадянам України варто повернутися до цінностей, які би об’єднували їх. “Всі люди рівні, ніхто не має права говорити про свою вищість перед іншими через національну або якусь іншу приналежність”, — сказала Марія Тищенко.

Організатори конкурсу есеїв: Громадська спілка “Українська Гельсінська спілка з прав людини”, Міжнародний фонд “Відродження”, Конгрес національних громад України, Міжнародна громадська організація “Інтернаціональний Союз”, Всеукраїнська спілка громадських організацій “Конгрес Ромен України”, МБФ Ромський жіночий фонд “Чіріклі”.

Захід відбувся в рамках проекту Фонду Чарльза Мотта «Право на участь», що реалізується Українською Гельсінською спілкою з прав людини, за фінансової підтримки Міжнародного фонду «Відродження», а також за сприяння Уповноваженого Верховної ради України з прав людини.