Пропонуємо вашій увазі основні тези віступів доповідачів:
1. Психологічна складова як один з важливих факторів інтеграції у суспільство. Способи забезпечення комфортного проживання іноземців та національних спільнот на території держави
1.1 Дозвіллєво-танцювальні практики як засіб соціально-психологічної адаптації мігрантів в мегаполісі
Доповідач: Андрій Смотрицький, Інститут соціальної та політичної психології НАПН України
Існують наступні складові адаптації мігрантів в мегаполісі: соціокультурна, психологічна та соціоекономічна. Серед основних адаптивних психологічних механізмів (векторів адаптації) виділяють ідентифікацію і самореалізацію. На сьогодні відома технологія оптимізації процесу соціально-психологічної адаптації мігрантів – «Дозвіллєво-танцювальні практики», основу якої складають соціальні парні танці. Дозвіллєво-танцювальні практики можуть виступати дієвим засобом оптимізації процесу соціально-психологічної адаптації мігрантів.
Дія механізмів адаптації в дозвіллєво-танцювальних практиках відбувається одночасно-послідовно. В міру розвитку соціальних навичок комунікаційна взаємодія виходить на якісно новий емоційно-довірливий рівень, що сприяє оптимізації соціально-психологічної адаптації мігрантів до мегаполісу.
1.2 Створення національних товариств як спосіб психологічної адаптації іноземців та представників національних меншин
Доповідач: Ольга Деканоідзе, голова Мелітопольського міського українсько-грузинського товариства «Сакартвело», заступник голови Ради національних товариств м. Мелітополя
Одним зі способів психологічної адаптації іноземців є створення національних товариств. У процесі акультурації кожна людина одночасно вирішує дві найважливіші проблеми – прагне зберегти свою культурну ідентичність і «включається» в іншу культуру. Таким чином, культури при взаємодії не тільки доповнюють один одного, а й вступають у складні відносини, виявляючи при цьому свою самобутність і специфіку. Стресовий вплив нової культури на людину фахівці називають культурним шоком. В тій чи іншій мірі його переживають практично всі мігранти, що опиняються в іншій культурі. Таким чином, об’єднуючись в національні товариства, представники меншин піклуються про розвиток національних культур, продовження історичних традицій, а також адаптуються до нової культури.
1.3 Національні меншини України та їх інтеграція до громадянського суспільства
Доповідач: Йосиф Зісельс, Член Української Гельсінської Групи, Голова Ваад України, виконавчий віце-президент Єврейської Конфедерації України
В Україні вже більше 20 років паралельно йдуть процеси становлення української ідентичності, становлення української політичної нації та розвитку ідентичності в національних меншинах, причому, ми намагаємось інтегрувати національні меншини саме в це громадянське українське суспільство, в українську політичну націю. Ми вважаємо, що національне суспільне життя повинно бути одним з найважливіших елементів громадянського суспільства України.
1.4 Мистецька та просвітницька діяльність етносів в Україні як спосіб соціально-культурної адаптації
Доповідач: Інеш Кдирова, Заслужена артистка України, віце-президент Міжнародного Благодійного Фонду «Сприяння культурному розвитку», член ГО «Рада національних товариств України», доцент КНУКіМ
Нинішня складна політико-економічна ситуація в Україні обмежує фінансову підтримку державою етнічних культур. Однак, ми не сидимо, склавши руки, а працюємо і проводимо численні громадські акції, концертні програми з метою популяризації культур народів. Зокрема, варто згадати таких видатних діячів культури як: Гурбан Аббасов (народний артист України, голова азербайджанського культурного центру ім. Мусліма Магомаєва), Феемій Мустафааєв (відомий український співак кримськотатарського походження, володар ліричного баритону, народний артист України, професор Київського університету імені Бориса Грінченка, лауреат Міжнародної літературно-мистецької премії імені Григорія Сковороди), Ніна Ніжерадзе (народна артистка України, акторка Національного академічного театру російської драми ім. Лесі Українки, народна артистка України). Сьогодні ми як ніколи потребуємо державної технічної підтримки в інформаційному просторі, а саме – висвітлення нашої культурної, мистецької, просвітницької, благодійницької діяльності на телебаченні та радіо.
2. Адаптація іноземних студентів в українських вищих навчальних закладах
2.1 Проблеми, з якими стикаються іноземні студенти в Україні (за власним дослідженням «EL&OL» supporting foreign students in UA 2015 р.), успішні робочі практики на прикладі Івано-Франківська
Доповідач: Ольга Олейніченко, голова організації «EL&OL» supporting foreign students in UA, м. Івано-Франківськ
Проблеми, з якими стикаються іноземні студенти в Україні (за власним дослідженням «EL&OL» supporting foreign students in UA у 2015 році): байдужість через непорозуміння, корупція у ВНЗ та прояви ксенофобії. На питання чого не вистачає: юридичних консультацій, соціальних програм, реалізації в професії. Що хотіли б змінити: ставлення поваги в університеті, можливість самореалізації, почуватися в безпеці.
2.2 Роль громадських молодіжних організацій у процесі адаптації іноземних студентів в Україні: на прикладі ГО «Спілка азербайджанської молоді в Україні»
Доповідач: Ільгама Аллахвердієва, Спілка Азербайджанської Молоді України
В Україні навчається більше 10 000 студентів з Республіки Азербайджан, яким адаптуватися допомагає Спілка азербайджанської молоді в Україні. За участі Спілки відбуваються міжнародні форуми «Молодь без кордонів». Існує тісний зв’язок у соціальних мережах, відбуваються міжнародні молодіжні обміни. Труднощі при використанні іноземної мови – найбільш поширена проблема серед іноземних студентів. Знання іноземної безпосередньо повязане із здатністю адаптуватись до місцевої культури, соціуму і, звісно, до академічного життя. Через мовні обмеження іноземним студентам зазвичай складно повністю розуміти своїх викладачів, не кажучи вже про участь у дискусіях.
2.3 Адаптація іноземних студентів, які навчаються в освітніх закладах на території України
Доповідач: Дмитро Булаєв, Голова ГО «Студент за кордоном»
Найголовніша мета — це адаптація іноземних студентів в України, за допомогою проведення міжнародних проектів, в яких приймають участь як наші студенти, так і студенти-іноземці. Це також зміцнення міжнаціональних звязків, виховання толерантності, гармонізація міжетнічних відносин у студентському середовищі, формування толерантної культури спілкування, поваги та розуміння багатого розмаїття культур і національних традицій через творче спілкування, створення умов для культурного обміну та національної взаємодії, підтримка яскравих талантів у реалізації їх творчого потенціалу.
3. Побутова адаптація представників національних товариств в місцях компактного проживання
3.1 Підходи інтеграції і залучення представників ромської національної меншини, які проживають компактно, у соціальні процеси громади
Доповідач: Ольга Жмурко, директор Ромської програмної ініціативи Фонду Відродження
Сьогоднішній захід є можливістю вивчити уроки, які показала Лощинівська трагедія, де конфлікт набув етнічного характеру через бездіяльність правоохоронних органів та відсутність заходів, які б вживала влада для сприяння етнічній толерантності. Це ще раз доводить необхідність ефективної роботи Ради міжнаціональної злагоди, утвореної при Кабінеті Міністрів України. Наразі, міжнародним фондом «Відродження» в рамках реалізації «Ромської програмної ініціативи» підтримується велика кількість проектів, що сприяють інтеграції ромів в громадянське суспільство: «Посилення правових можливостей ромських громад Одещини», «Школа з прав людини для розвитку мережі ромських молодих правозахисників», «Наше майбутнє без дискримінації» та інші.
3.2 Побутова адаптація представників національних товариств в місцях компактного проживання на прикладі гагаузської громади
Доповідач: Василь Келіогло, Президент ВГО «Союз гагаузів України»
4. Проблематика працевлаштування іноземних громадян або представників національних меншин в Україні
4.1 Юридичні аспекти працевлаштування іноземців в Україні
Доповідач: Владіслав Євдокимов, ГО «Україна для Усіх»
Відповідно до чинного законодавства України можна виділити такі основні типи працевлаштування іноземців в Україні: прийняття на роботу іноземця на конкурсній основі за відкритою вакансією за умови, що серед громадян України немає відповідних фахівців на дану вакансію спеціалістів, які готові виконувати конкретний вид робіт; офіційне працевлаштування іноземців в компанії, засновниками якої є вони самі, з внесенням всіх відповідних змін в уставні документи компанії; прийняття на роботу громадян інших країн за дією зовнішньоекономічного договору за умови, що чисельність всіх іноземців, працевлаштованих на таких умовах, не буде перевищувати половину від загальної кількості робітників резидентів України, залучених для роботи в рамках такого договору.
Найбільше труднощів при отриманні дозволу на працевлаштування іноземця в Україні виникають з обґрунтуванням доцільності використання праці іноземця. Законодавство не містить чітких вимог до даного документу, тож при прийнятті рішення про доцільність використання праці іноземця конкретним роботодавцем, керівник центру зайнятості керується суб’єктивною оцінкою такого документу.
*Текст по трудоустройству иностранцев является авторским, принадлежит компании ТОВ «Солво», и предоставляется для публикаций и использования исключительно МГО «Интернациональный союз».
4.2 Роль і значення іноземців для економічного розвитку країни
Доповідач: Рустам Алоян, Віце-президент Асоціація курдських организацій «Мідія»
У світі глобальної мобільності іноземці, діаспори та міжнаціональні спільноти відіграють дедалі важливішу роль у розвитку країн. Такі спільноти мають зв’язки, що зближують кордони, а також володіють знаннями і ресурсами, безцінними для країн походження. Сьогодні постійно зростає усвідомлення того, що ці ресурси можна ефективніше використовувати задля гуманітарного, інтелектуального, економічного, соціального і культурного розвитку країн походження.
Потенціал міграції для розвитку України тісно пов’язаний із грошовими переказами, заощадженнями та інвестиційними намірами трудових мігрантів. А також, міграція висококваліфікованих кадрів дає можливість отримувати закордонний досвід стосовно організації бізнесу, інвестицій, технологій, ідей та ін.
4.3 Порівняльна характеристика Інтеграції мігрантів, її вплив на ринок праці в ЄС та Україні
Доповідач: Олександр Зайченко, Голова ГО «Київська Міська Громадська Варта»
Приблизно чверть нових робочих місць, створених з 2000 року в ЄС були створені завдяки внеску іммігрантів. Мігранти-підприємці та етнічні підприємства відіграють важливу роль у створенні робочих місць і можуть функціонувати в якості лідерів громад та мостів на світові ринки і, отже, сприяти більш успішній інтеграції. Інтеграція мігрантів в ринок праці і в суспільство вимагає зусиль з обох сторін: з одного боку зі сторони мігрантів – це вивчення мови, розуміння та повага до правової, політичної та соціальної систем, звичаїв, а також моделей поведінки в приймаючій країні. З іншого боку, зі сторони суспільства – це створення відкритих можливостей та розширення прав, надання доступу до ринку праці, освіти, соціального забезпечення, охорони здоровя, доступу до товарів і послуг і до житла, права брати участь в демократичному процесі тощо.
Забезпечення права роботодавця самостійно визначати та наймати тих працівників, досвід, кваліфікація яких буде відповідати його потребам та які зможуть найкращим чином задовольнити економічні інтереси – це одна зі складових для покращення інвестиційного клімату в Україні.
5. Практичний досвід вирішення проблем адаптації та соціалізації іноземців та представників національних спільнот. Іноземний підхід. Державні інституції та неурядові організації
5.1 Роль національної ідентичності в інтеграції у суспільство представників національних меншин (на прикладі Нідерландів)
Доповідач: Наталія Каденко, MSc, здобувач кафедри міжнародної інформації Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Інтеграція як двосторонній процес взаємного пристосування між іммігрантами та жителями Нідерландів: низка зусиль повинна бути сконцентрована на інформаційному
діалозі з «приймаючим» населенням, метою якого має бути обізнаність із наслідками інтеграційних програм та заохочення дружніх стосунків між різними етнічно-культурними групами.
Участь мігрантів в демократичних процесах та у формулюванні інтеграційної політики: спрощення умов участі у суспільних організаціях, спрощення процедури голосування,
заохочення діалогу між поколіннями та групами мігрантів.
5.2 Практичний досвід НУО США Лос-Анджелеса (Каліфорнія) та Цинциннаті (Огайо) у втіленні принципів соціальної справедливості та інтеграції національних меншин
Доповідач: Вікторія Донець, ГО “Україна для Усіх”
США приймають небагато біженців (по відношенню до загальної кількості населення країни) і в містах, куди їх розселяють, неурядові організації ведуть дуже активну роботу як з місцевим населенням, так і з тими, хто приїжджає. Проводять заходи, де місцеві жителі та приїжджі біженці можуть познайомитись та знайти точки дотику. Створюються спеціальні інформаційні портали, які працюють в двох напрямках: розповідають місцевим жителям про особливості країн, з яких люди виїжджають в якості біженців, розповідають біженцям про всі можливості, де вони можуть себе реалізувати в конкретному місті, про різні соціальні служби і т.п. По відношенню до людей не застосовується термін “нелегал”; тих, кого у нас прийнято так називати, в Америці називають “людьми без документів” (undocumented people). Якщо ви дотримуєтесь законів, працюєте на благо цієї країни та сплачуєте податки тут, рано чи пізно у вас з’являться документи. Відкритість американського суспільства сприяє міжособистісному спілкуванню та швидкій інтеграції всіх, хто приїжджає до ОША для постійного проживання.
Завдяки грамотній державній міграційній політиці та залученню до активного співробітництва неурядових організацій держава може перетворити міграційне питання з проблеми в перевагу та отримувати від цього вигоду.
5.3 Адаптація українського законодавства у сфері підтримки національних меншин до європейських норм
Доповідач: Юрій Войціцький, Член Правління Спілки Поляків України, редактор часопису “Слово Польське” (м. Вінниця)
Для адаптації українського законодавства у сфері підтримки національних меншин до європейських норм необхідно внести зміни до Закону про Національні Меншини:
1. Створити ефективні механізми фінансування невеликих національних товариств не всеукраїнського формату.
2. Створити механізми ефективної комунікації з центральними інституціями влади, що опікуються національними меншинами.
3. Створити Спільну Комісію з числа представників уряду і членів окремих нацменшин як дорадчий орган Кабміну.
4. Провести перепис населення України.
5.4 Новітні міграційні спільноти в Україні: можливості та проблеми
Доповідач: Наталія Білоус, політолог
Значна частина громадян, яких називають «новими міграційними спільнотами», в особливості, котрі прожили в Україні вже багато років, володіють державною мовою, культурно адаптувалися та встановили певні соціальні звязки, як свідчать результати наведених опитувань, планують залишитися в нашій державі назавжди. Багато з них мають намір реалізувати своє право на набути громадянства України. Серед цієї категорії населення значну частину становлять діти і молодь. Тому однією з умов безконфліктності міжнаціональних і соціальних відносин як сьогодні, так і в майбутньому є отримання ними належної освіти. Допомога в інтеграції в наше суспільство іноземців , які знайшли притулок в Україні, відповідає не лише їхнім інтересам, а й національним інтересам нашої держави. В інтеграції мігрантів через залучення у політичне та суспільне життя та працевлаштування ключова роль належить місцевим та регіональним органам влади. Інтеграція новітніх міграційних спільнот має відбуватися за такими напрямами: у соціально – економічній сфері, у сфері культури, у сфері правових відносин
Володимир Ходаківський, начальник відділу національних меншин та української діаспори Міністерства культури України:
Хоча чинне законодавство України гарантує національним меншинам комплексні права і не містить жодних положень, які б могли стати підставою для запровадження політики чи дій, спрямованих на асиміляцію осіб, що належать до національних меншин, події, які відбуваються останнім часом на території України та в світі, змушують усвідомлювати актуальність подальшого удосконалення та вироблення нових підходів у сфері державної етнонаціональної політики.
На сьогодні питання боротьби з нетолерантністю та дискримінацією, забезпечення реалізації прав і свобод національних меншин виступають пріоритетними напрямками практичної діяльності Міністерства культури України і надалі матимуть системний характер, спрямований на досягнення практичних результатів.