Голова правління «Інтернаціональний союз» Дарія Карякіна відвідала міста Львів та Ужгород як представник наглядової ради НСТУ в категорії забезпечення прав національних меншин

9-10 серпня в рамках проекту Ради Європи “Зміцнення свободи слова та створення системи Суспільного мовлення в Україні” делегація Наглядової ради і правління ПАТ НСТУ відвідала телеканал Тиса-1 та радіостанцію Тиса-ФМ та Львівську філію НСТУ, Львівську облраду і Держадміністрацію аби чиновникам розказати про зміни та реформи на Суспільному телебаченні. На зустрічі з керівництвом закарпатської філії обговорювалися проблеми та виклики філії, делегація оглянула робочі приміщення та зустрілась з колективом філії. Примітним стало те, що на Тиса-1 є 8 редакцій програм мовами національних меншин. Які працюють з квітня 2008 року в напрямку збільшення журналістських телерадіоматеріалів на тему національних меншин: угорців, румунів, словаків, русинів, росіян, ромів. У структурі редакції інформаційно-пізнавальні, наукові, культурно-просвітницькі, музичні програми для російськомовного, ромського та русинського населення, а саме: „Романо джівіпен”(ромською), „Зеркала времени” (російською мовою ), та „Русинська родина”(русинською). З 2015 року редакцію телерадіопрограм мовами національних меншин очолює Катерина Лазаревич, редактор русинськоі редакції Віра Кобулей. Важливою була і зустріч членів Наглядової ради Суспільного мовлення з головою Закарпатської облдержадміністрації Г. Москалем. Розмова вийшла щирою і відвертою. Геннадій Геннадійович запевнив, що ніякого тиску на журналістів з боку адміністрації не було і не буде, бо знає принципи місії Суспільного. Втім, вважає, що на Суспільному обовязково мусять існувати редакції, що працюють для нацменшин. Це і румунська, угорська, словацька, ромська, русинська, і російська. У Закарпатті мовлення для нацменшин має стратегічне значення. З цією думкою абсолютно погоджуються і члени Наглядової ради. Ці редакції точно скорочувати не потрібно. І, впевнений, не будуть. Що ж до висвітлення роботи обласної адміністрацій. Громада мусить знати точку зору влади на проблемні питання, які виникають і які потрібно розвязувати разом з громадою, – вважає Г. Москаль. Дарія Карякіна зазначила, що затверджені напрями діяльності НСТУ на 2017 рік серед яких працюючи з тематикою нацменшин, ПАТ НСТУ має відійти від принципу «культурних резервацій», коли інформація про життя національної меншини подається здебільшого мовою цієї меншини та розрахована на аудиторію з представників цієї самої меншини. Натомість слід зорієнтуватися на «перехресну» стратегію: з одного боку, розкриття проблем та здобутків кожної національної меншини для всього українського суспільства, а з іншого, насичення регіонального мовлення мовами національних меншин інформацією про важливі події, проблеми та здобутки в Україні та світі. В 2017 році правління має подати на затвердження наглядовою радою концепцію мовлення з тематики національних меншин, зокрема враховуючи можливості залучення самих національних меншин до виробництва медіапродукції. Концепція має запобігти будь-який дискримінації за етнічною ознакою у контексті суспільного мовника та сприяти створенню позитивного іміджу багатонаціональної України в середині країни та на світові арені. Поступово будуть проведені зустрічі з колективами усіх регіональних філій Суспільного. Робочі зустрічі з колективами відбуваються за підтримки Ради Європи в Україні.