Запрошені експерти та громадські діячі в рамках роботи круглого столу розглянули такі питання: Становище та дотримання прав румунської та молдовської меншин в Україні та становище і права української діаспори в Румунії та Молдові. Взаємовідносини румунської та молдавської меншини з центральними та місцевими органами влади України. Оцінка зовнішніх впливів на формування суспільно-політичних настроїв румунської та молдавської національних меншин в Україні. За словами директора НІСД Ростислава Павленка, організований круглий стіл за участі представників усіх зацікавлених сторін (громадських організацій румунської та молдавської меншин, представників місцевої влади, науковців з Чернівців та Одеси) є частиною систематичної дослідницької роботи Інституту, спрямованої на науково-експертне забезпечення політики національної єдності та консолідації українського суспільства. На переконання Р.Павленка, підтримання відкритого фахового діалогу щодо питань відносин між Україною, Молдовою та Румунією є важливим з огляду на ситуацію в регіоні: «Агресія Російської Федерації створила загрозу не тільки для існування України, але й для цілого регіону. Наявність проблеми Придністров’я, яка досі не вирішена, є так само одним із загрозливих факторів.   Переконаний, що більшість українців, румунів і молдован не сприймають тиск який спрямований на наші народи і наші країни а й орієнтовані на те щоб вільно розвиватися, обмінюватися досвідом і співпрацювати для того щоби досягнути спільної мети». Перший заступник директора НІСД Василь Яблонський зазначив, що формат круглого столу дозволяє відверто розглянути проблемні питання та обмінятися експертними думками та відділити реальні проблеми від політичних маніпуляцій. У підсумку, НІСД бере на себе зобов’язання у співпраці із залученими експертами підготувати рекомендації для органів влади. У своїй доповіді «Українці в Румунії і в Республіці Молдова та румуни і молдавани в Україні: порівняльний аналіз» Надзвичайний і Повноважний Посланник України Теофіл Рендюк зупинився на особливостях становища румунської та молдовської меншин в Україні. Зокрема, за його словами, українська держава дотримується своїх зобов’язань та налаштована на конструктивну співпрацю з цими меншинами. Проте вже на рівні політичних партій спостерігаються спроби політизувати відносини між цими меншинами та українцями задля мобілізації підтримки на виборах. Зрештою, існує сегмент неурядових організацій, які намагаються зруйнувати порозуміння між меншинами та протиставити їх українському суспільству. У зв’язку з цим Т.Рендюк наголосив на існуванні певних ризиків, пов’язаних із впливом Росії, яка намагатиметься під приводом святкування в Румунії подій 100-річної давності  провокувати сепаратизм у Бессарабії та Північній Буковині. Про загрозу штучного загострення міжетнічних відносин говорив і заступник директора Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім.І.Ф.Кураса, доктор історичних наук, професор Олександр Майборода. За його словами, у Молдові з 1990-их років працюють проросійські організації, які намагаються довести належність територій між Прутом та Дністром до «історичних російських земель» населених «русинами» або ж «руснаками». Ця діяльність активізувалися з 2014 року і продовжує становити загрозу для національної безпеки та цілісності України. У доповіді «Румуни і молдовани в Україні: проблеми ідентичності» головний науковий співробітник лабораторії психології мас та спільнот Інституту соціальної та політичної психології НАПН України, доктор психологічних наук, професор Вадим Васютинський вказав на ключове значення ідентичності вказаних меншин та відмінностей між румунами та молдаванами. На його переконання, молоде покоління українських румунів та молдаванів дедалі більше орієнтується на майбутнє життя в Європі. І їхня інтеграція в українське суспільство великою мірою залежить від того, чи буде здатна українська держава запропонувати привабливі умови для їхнього розвитку саме як членів українського суспільства.  Настоятель приходу Румунської Православної Церкви Св.Іллі у м.Дерменешть, Член Союзу українців Румунії отець Міхай Кобзюк у своїй доповіді щодо румунсько-українських церковних відносин відзначив високий рівень розуміння румунською православною церквою духовних потреб українців Румунії та висловив думку щодо прихильного ставлення української православної громади Румунії до питання створення в Україні української автокефальної православної церкви. Водночас о.М.Кобзюк висловив сподівання, що українська держава знайде ресурси для відновлення більш тісних зв’язків з українською громадою в Румунії, зокрема шляхом відновлення консульства в м. Сучава. Питання впливу церкви на настрої національних меншин торкнувся у своїй доповіді експерт з питань українсько-румунських відносин Центру стратегічного партнерства Андрій Волошин. За його словами, громада українських румунів перебуває під значним впливом Української православної церкви Московського патріархату. Це призводить до того, що у своїх орієнтаціях та політичних поглядах значна частина українських румунів продовжує більше зважати на думку російської влади, ніж на  думку офіційного Бухаресту.          Водночас на думку директора Культурно-інформаційного центру при Посольстві України в Румунії (2001-2010 рр.), кандидата філософських наук, доцента Корнелія Лускалової, починаючи за 2014 року, спостерігається зближення Румунії та України, що пояснюється співпадінням стратегічних цілей двох держав з протидії російській агресії. Румунія вбачає події, що відбуваються, загрозою і для своєї національної безпеки, і тому всебічно підтримує Україну. Це створює позитивні, сприятливі умови для рішучого просування вперед проблематики національних меншин.

Джерело: http://www.niss.gov.ua/articles/3134/