МГО «Інтернаціональний союз» - гість Літературного вечора на честь науковця Бекіра Чобан-заде. Ведуча вечора-член Інтернаціонального союзу Сабіна Сафарова. Організатори: азербайджанці із САМУ та кримські татари з Qhub.

З вітальним словом виступили начальник відділу взаємодії з національними спільнотами України та закордонними українцями, департамент міжнаціональних відносин при Міністерстві культури України, Ходаківський Володимир та голова кримсько-татарського Меджилісу, Рефат Чубаров. Представники відзначили, що чудово, коли молодь організовує такі пізнавальні та об‘єднуючі народи заходи і надає можливість дізнатись більше про літературних діячів інших народів.

На вечорі в цікавому форматі відвідувачі поринули в життя і діяльність Бекіра Чобан-заде та дізнались, хто була ця людина та що змусило його міняти міста і країни. Які успіхи привели до наукових ступенів (в тому числі звання професора Бакинського державного університету, статус члена Спілки письменників Азербайджану). Яка розгорнулася сімейна драма і як обірвалося життя великого діяча. Яке наукове і творча спадщина залишив він після себе. Бекіра Чобан-заде зробив великий внесок у вивчення мови й літератури не лише свого народу, а й у розвиток мовознавства і літературознавства багатьох тюркських народів. Бекір Чобан-заде - кримський татарин, чиє життя почалася в кримському Карасубазаре і закінчилася в азербайджанському Баку.

Бекір Чобан-заде— видатний кримськотатарський вчений-тюрколог України та Туреччини, навчався у престижному Галатасарайскому ліцеї на словесному відділенні. Паралельно з цим він закінчив і трирічні вищі курси арабської та французької мови при Стамбульському університеті і отримав право викладання цих мов у середній школі і в ліцеях. Під час навчання в Стамбулі Бекір опублікував свої перші вірші, які були підписані псевдонімом Чобан-заде (у перекладі «син пастуха»). У 1924 році на запрошення керівництва Азербайджану приїхав в Баку і як професор Бакинського університету активно брав участь в переході від арабської писемності до латинської.

Найважливіші роботи Чобан-заде:

Попереднє повідомлення про кумицьку говірку, Баку, 1926;

Нотатки про мову і словесності кумиків (азербайджанською мовою), Баку, 1926;

Тюрко-татарська діалектологія, Баку, 1927; зб. Фузулі, Баку, 1925; зб. Неваї, Баку, 1926;

Введення в тюрко-татарське мовознавство (азербайджанською мовою), Баку, 1924;

Наукова граматика кримськотатарської мови (османською мовою), Сімферополь, 1925;

Методика викладання татарської мови та літератури, Баку, 1926;

Бекір Чобан-заде зберіг високий авторитет у наукових колах. У 1930–1935 роках він завідував кафедрою узбецької мови в Ферганському педінституті, викладав в Ташкентському університеті, Бухарскому педінституті, обраний дійсним членом Азербайджанського філіалу АН СРСР, в 1935 році обраний членом Паризького лінгвістичного товариства.

Сюрпризом для гостей заходу став Телеміст з Надзвичайним і Повноважним послом України в Азербайджані Олександром Міщенко, главами українських діаспорських організацій Азербайджану.

Вечір завершився нагородженням членів організацій та виступом Фемія Мустафаєва, володара ліричного баритону, народного артиста України, українського співака кримсько-татарського походження, який виконав пісню на слова та на честь Бекіра Чобан-заде.