20 жовтня 2017 року у Києві відбувся круглий стіл «Медіа реформи та інформація для національних меншин», результати опитування, організований Українським незалежним центром політичних досліджень.

Захід був присвячений обговоренню етапів медіа реформи в Україні, рівня обізнаності серед громадян, щодо основних аспектів змін, а також виробленню конкретних пропозицій і рекомендацій в провадженні медіа реформи та врахування потреб національних меншин. У дискусії серед інших узяли участь Керівник програм розвитку громадянського суспільства Українського незалежного центру політичних досліджень Юлія Тищенко, Голова правління МГО «Інтернаціональний союз» Дарія Карякіна, Директор департаменту у справах релігій та національностей Андрій Юраш, Начальник відділу з питань національностей КМДА Ольга Власенко, Національний представник Верховного Комісара з питань нацменшин OБСЄ Катерина Гладка, керівник ініціативи "Роми України" Міжнародного фонду "Відродження" Ольга Жмурко, представники Одеської та Херсонської областей та інші представники громадянського суспільства.

Пані Тищенко навела до відома усіх присутніх результати опитування, що було проведено протягом серпня-вересня у 6 регіонах України (Київ, Ужгород, Закарпатська область, Чернівці, Чернівецька область, Одеса, Одеська область, Харків, Дніпро, Херсон, Херсонська область) було опитано 51 експерта стосовно питань національних меншин.Більшість учасників опитування, 56,9%, зазначили, що скоріше ознайомлені з медіареформою, яка відбувається в Україні, ніж ні. Повністю ознайомленими виявилося 9,8% респондентів, не ознайомлені з процесом медійної реформи 33, 3% із тих, хто взяв участь в опитуванні. При цьому 10, 9% учаснків опитування вказують, що реформа повністю враховує потреби представників національних меншин, скоріше враховує, ніж не враховує, вважають 28,3% опитаних. 19, 6% учасників опитування вказують, що медіареформа не враховує їхніх потреб; скоріше не враховує, вважають 41,3% тих, хто взяв участь в опитуванні. Більшість, 17 респондентів, за 5-бальною шкалою на 3 бали оцінює передбачення контексту подання інформації про життя національних меншин на регіональному рівні. 11 осіб оцінюють це на 1, 5 бала. Так само більшість осіб – 18 за 5 бальною шкалою - на 3 бали оцінює контекст подання інформації про життя національних меншин на національному рівні (згодом усі матеріали будуть опубліковані Українським незалежним центром політичних досліджень)

 Член Наглядової ради НСТУ Тетяна Лєбєдєва підкреслила, що на даному етапі результати можуть стати базовими і проводити подібне дослідження буде доцільним за рік аби порівняти рівень обізнаності і задоволенності змінами серед експертів. Андрій Юраш окреслив, що держава покладає великі сподівання на суспільне мовлення, як на той медіаресурс, що виведе на якісний рівень роботу регіональних редацій, що мовлять мовами нацменшин, та буде допомагати у реалізації державної етнополітики. Дарія Карякіна відзначила, що до кінця року Зураб Аласанія має подати на узгодження Наглядовою Радою концепцію мовлення нацменшин для НСТУ, в якій мають врахуватися побажання затверджені НР. Доцільним є дізнаватися потреби тих редакцій в Україні, що мовлять мовами меншин вже і створювати в інших регіонах такі редакції, де є необхідність, а також перекладати і інтегрувати новини про нацменшини в інформ. програми нац. рівня і підсумкові регіональні новини аби позбуватися ефекту «культурних резервацій». Експерти зійшлися на тому, що обізнаність про медіа реформи серед населення дуже мала, також не бачать інформації про зміни у медіасфері для широкого загалу. У ході круглого столу було обговорено ряд можливих засобів та інструментів для сприяння ефективній участі представників меншин у суспільно-політичному житті в Україні. Більшість учасників визнали, що наявність міцних інституційних рамок у сфері міжетнічних відносин є необхідною передумовою для здійснення узгодженої політики захисту меншин та успішної інтеграційної політики в українському суспільстві.